Абетка має колір


Абетка має= колір

У Черкасах живе людина, яка вміє гратися літерами, переконує, що абетка має кольорово-ритмічний потенціал, а також — пише картини й вірші. Це — художник Віктор Олексенко.

Спочатку був “Гідрокартізон”

Олексенко — книжковий графік. Пригадує, що першу свою книжку зробив у 1995 році. Називалася вона “Доба туманів”. Там було зібрано твори черкаського літературного гурту "Гідрокартізон", до якого входили Микола Бабак, Євген Найден, Іван Лавріненко, Сергій Левченко та Микола Воробйов. Президія Спілки письменників тоді відразу ж нагородила книжку дипломом за краще художнє оформлення та видавниче мистецтво. Видання справді незвичне. З “бандеролькою” — стрічкою на книжці. У майстерні художника висить інсталяція “Сонячний млин”. Колись до неї по колу були прикріплені прищіпками всі сторінки “Доби туманів”.

- Конструкція ускладенена клапанами, це дуже складно технічно втілити в життя, ручна робота. Відразу після виходу у світ, книжка в Англію потрапила. А у нас книжкова справа взагалі була занедбана. Англійці подивилися на мою “Добу туманів” і кажуть: “Чого ви плачетеся, кажете, що у вас нічого немає, і нічого не робиться?! Дивіться яке видання гарне!”, — пригадує Віктор Андрійович.

Намалювати 33 портрети літер-жінок

Ось уже кілька років художник ніяк не може виконати замовлення власної дружини. Вона написала книжку для дітей і попросила її оформити. Олексенко пояснює, що часу бракує. Він — автор двох поетичних збірок — “Доктрина серця” і “Крик”. Займається геральдикою. Намалював щось із 50 гербів. Герб Суботова – це його робота. Там зображений ведмідь, який перевертає вулик. Ще митця знають як майстра поезографіки. У його роботах химерним чином поєднуються поезія і комп’ютерна графіка. Кілька років тому художник презентував на розсуд громадськості виставку із 45 робіт. Каже, що готував її упродовж двох років. Зараз хоче зробити виставку графіки у техніці кольорового олівця. Показує мені роботу “Кольорова палітра української абетки” і просить скласти речення українською мовою, щоб там були всі літери української абетки, кожна з яких повторювалася б лише один раз. І відразу ж пропонує відповідь — "Он — фук! Гедзь в глицю ж пріч й щастям б’єш їх!". Кожній букві і її звучанню притаманний конкретний колір. Композиція на аркуші складена із кольорових букв, що демонструють забарвлення літер української абетки та її кольорово-ритмічний потенціал, відображаючи колористику рідної мови. Запитую, скільки часу знадобилося, щоб зробити таку дивовижу:

- Хто зна. До кольору літер я дуже довго підходив. Ось табличка за 1984 рік. Абетка і її колористика. Тоді я на комп’ютері ще не працював. Відчуваю колір літери, звучання і колір. Це взагалі тема для наукової роботи. До речі, кожна літера може не лише колір мати. Кожній літері відповідає жіночий образ.

Художник хоче написати 33 портрети літер української абетки. Але бідкається, що для цього потрібно шукати жіночі прототипи:

- Бувало, ідеш вулицею, дивишся: іде жіночка – літера И українська. Чорне волосся таке... Точно, літера И! Треба було зупиняти і домовлятися, — пригадує митець. Він справді відчуває кожну літеру абетки. Каже, що літера А тяжіє до Сходу. Тому, якщо її малювати, то треба знайти жінку східного походження. Навіть ім’я вже їй придумав — Азія. Вигадувати жіночі імена — то ще одне захоплення Олексенка. Каже, що цікаво було б, якби були жінки на ймення Ємна, Єжина, Ягода...